Дослідники одночасно спостерігали поліпшення позитивних аспектів та зменшення негативних емоцій як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі протягом усієї програми.

Не пропустіть Що підвищує продуктивність протягом робочого дня: корисна порада

Учасники дослідження також повідомили про значне зменшення тривожності, сприйняття стресу, негативних думок, схильності до журби та гніву.

Основоположні принципи дослідження

Навчання, яке проводилось протягом дев'яти місяців в Інституті тибетської культури Лами Цонг Хапа в Помаї (Італія), було натхнене ідеєю про те, що щастя нерозривно пов'язане з розвитком внутрішньої рівноваги, більш доброї та відкритої перспективи себе, інших та світу, для кращого розуміння людського розуму та мозку.

У цьому навчальному процесі нам потрібно з одного боку теоретичне вивчення філософії та науки, а з іншого – практики медитації,
– пояснив дослідник кафедри психології та когнітивних наук Університету Тренто та науковий координатор Нікола Де Пісапія.

В межах експерименту учасники відвідали низку презентацій, переглянули декілька відеокурсів та взяли участь у відкритих дискусіях на теми психології, неврології, історії західної думки та філософії життя буддизму. Наукові теми включали:

  • нейропластичність;
  • мозкові ланцюги уваги та блукання розуму;
  • стрес і занепокоєння;
  • біль і задоволення;
  • позитивні та негативні емоції;
  • бажання і звикання;
  • почуття власного "я";
  • співпереживання і співчуття.

Крім того, учасники виконували серію вправ: медитацію дихання, аналітичну медитацію, особистий щоденник та інше. Безперечно, практики медитації мають неймовірну користь для розуму, однак досліджень щодо щастя та мудрості сьогодні не вистачає.

"Я вважаю, що в такі часи, сповнені змін та невизначеності, фундаментальним є наукове вивчення того, як західні та східні філософські традиції, разом із найновішими відкриттями розуму та мозку, можуть бути інтегровані зі споглядальними практиками у світській формі. Мета – дати здоровим людям можливість працювати над собою, щоб розвивати справжнє щастя, а не гедонізм чи поверхневе щастя. За допомогою цього дослідження ми хотіли зробити невеликий крок у цьому напрямку", – фіналізував Нікола Де Пісапія.