Молодь в науці: історії спеціалістів, які живуть своєю справою

Спеціально до Всесвітнього дня науки розповідаємо про людей, які щодня руйнують бар'єри й роблять свою справу. Вони борються не лише за власну ідею, а й творять наше майбутнє. 

Цікаво Від ідеї до розробки: винахідники, які прославляють Україну на світовій арені

Історії молодих науковців

Бігав оголеним, щоб продати книжку

Олександр Черкас
26 років
аспірант Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України
вчитель української мови, літератури та інформатики

Олександр мріяв стати науковцем з дитинства. Глобальна мета – стати міністром освіти і науки України. "Щоб вижити на стипендію аспіранта, довелося економити на всьому", – розповідає хлопець. 

Олександр Черкас / Фото Вероніки Страшко

Молодий науковець вже встиг видати монографію, що отримала назву "Маскулінне в поезії Тараса Шевченка". Однак надати їй гриф Національної академії наук було вкрай складно, адже тема не здалася фахівцям "науковою". Ба більше, видання й презентацію праці хлопець здійснював за власний кошт. Йому вдалося надрукувати 100 примірників. Ціна книги становить близько 200 гривень.

Для того, щоб продати цю книжку, потрібно було якось зацікавити потенційного покупця. В мене була дуже незвичайна як для наукових праць презентація: ми зняли відеопоезію, де я був оголеним і бігав з книжкою,
– розповів Олександр.

Молодик ділиться, що гостей презентації він пригощав білим ромом – улюбленим напоєм Шевченка. Тож більшість людей відвідали захід лише заради цього, однак придбали книжку.

Важливо генерувати нові знання, або уточнювати вже відомі

Сергій Гончаров
33 роки
молодший науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця НАН України
співзасновник ГО "Наукова унія"

Хлопець поєднує науково-дослідний інститут з роботою в інших лабораторіях та університетах. Однак зарплати – катастрофічно низькі. Водночас доволі поширеними є обурення щодо того, куди йдуть кошти на науку, і чому в Україні недостатньо розробок. "Чомусь суспільство не бачить, що наука важлива сама по собі, люди обов'язково хочуть отримувати з неї зиск", – відзначає Сергій. 

Сергій Гончаров / Фото Дарії Решетняк

На його думку, помилково вважати, що наука має бути прикладною. Адже є багато галузей науки, які такими бути не можуть. "Це нам, медико-біологічним дисциплінам, дуже легко обманювати довколишніх, що ми рятуємо світ. Насправді це не так. Наука має існувати для того, щоб генерувати нові знання, або уточнювати ті, які вже є. І, можливо, колись ці знання хтось дістане з полиці, і вони стануть у пригоді", – підсумовує науковець.

Україна – це не Кремнієва долина

Мирослав Гончарук-Хомин
28 років
асистент кафедри ортопедичної стоматології, директор науково-навчального центру судової стоматології УжНУ
стоматолог-практик
запрошений лектор декількох турецьких університетів

Хлопець розповідає, що у проєкти науковці найчастіше вкладають свої кошти. Це робиться на голому ентузіазмі, з цікавості до ідеї й для майбутнього кар'єрного росту. Однак постає питання кошторису оснащення чи лабораторних досліджень.

Мирослав Гончарук-Хомин / Фото УжНУ

Мирослав відверто заявляє: Україна – це не Кремнієва долина. Річ у тому, що тут небагато умов для створення стартапу та комерції з наукової ідеї, адже все працює за продовольчим споживчим алгоритмом. "Я думаю, що Ілон Маск в Україні також не зміг би реалізувати SpaceХ, то що сказати про звичайних українських науковців", – вважає молодик.

Мирослав прагне комбінувати клінічну та практичну роботу.

Якщо такий підхід допоможе краще пролікувати хоча б одного пацієнта зі ста, навіть із тисячі, це вже буде дуже для мене дуже значущий результат.

Задоволення не з дешевих

Юлія Безвершенко
33 роки
Генеральна директорка Директорату інновацій і науки МОН
українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук

Ця дівчина впевнено вирішила, що не поїде за кордон на аспірантуру і залишиться в Україні. Вона мала переваги – науковий керівник світового рівня та іноземні колеги для співпраці.

Юлія Безвершенко / Фото Inscience

Згодом відбулась Революція гідності, також помер мій науковий керівник, і поступово я зрозуміла, що боротьба за кращі умови для науковців в Україні і її розбудову як держави, що базується на знаннях, – для мене є принциповою. Зараз ця діяльність стала для мене основною,
– говорить дівчина.

Наука – це дороге задоволення, і вона вимагає серйозних інвестицій. Запуск Національного фонду досліджень – це одне з ключових завдань для збільшення кількості джерел фінансування науки, щоб воно ставало прозорішим, заснованим на оцінюванні наукової діяльності й на її якості.

Науковий наркотик

Антон Сененко
34 роки
старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
був запрошеним дослідником Паризького університету П’єра і Марії Кюрі

У 2014 році молодих науковців в Академії наук України працювало близько 3 тисяч. Лише за 5 років їх стало на тисячу менше. Ключова проблема – надзвичайно низькі зарплати, які не є конкурентоздатними навіть на фоні вантажників супермаркетів чи працівників служб доставки.

Антон Сененко / Фото НАН України

Крім того, умови для здійснення наукової діяльності в Україні абсолютно неприйнятні. "У нас наука відірвана від практики. Ми, по суті, маємо автомобіль, у якому є досить непоганий двигун, але немає коліс", – пояснює науковець.

Я жодного дня не жалкував про те, що став науковцем, навіть у часи таких важких випробувань, коли доводиться працювати неповний робочий тиждень у неопалюваних інститутах. Чому? Тому що наука – це найкраще, що може трапитися з людиною в її житті,
– переконаний Антон.

Це роки навчання, самопідготовки, постійне стеження за літературою, за тим, що відбувається у світі, опанування складних методик, місяці непродуктивних досліджень. "Однак все це варте того, щоб одного вечора, сидячи на самоті в лабораторії з якимись новими речовинами, усвідомити, що ти є першою людиною з семи мільярдів, яка дізналася щось дійсно нове", – каже хлопець.

Захищала дисертацію з дитиною на руках

Дарина Васильєва
33 роки
Старша наукова співробітниця відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН
вчителька математики, логіки і фізики
авторка підручників з математики, бере участь у створенні навчальної онлайн-платформи GIOS

Дівчина захистила кандидатську дисертацію у доволі юному віці – 26 років. Паралельно вчилася в аспірантурі та працювала в школі. Тоді ж вона вийшла заміж і народила дитину.

"Я відчувала, що чоловікам простіше, бо їм не потрібно стільки часу приділяти приготуванню їжі, побуту, дітям. У нас заведено, що цим більше займаються жінки. Я розуміла, що мені не вистачає часу на науку. Прокидалася о 6-й ранку, щоб була повна тиша, щоб працювати на свіжу голову і ніхто не заважав", – розповідає науковиця.

Дарина Васильєва / Фото ютуб Дарини Васильєвої

У співпраці з "колегою по ідеї" вдалося створити онлайн-платформу GIOS для змішаного навчання. Платформа має гриф МОН та є інструментом, що полегшує роботу вчителя. "Урок подається нестандартно, теоретичний матеріал розбитий на декілька блоків, один з них – це анімаційні відеоролики," – пояснює Дарина.

Науковиця констатує: держава дає можливість себе реалізувати, однак не підтримує.

Тепер наші публікації мають бути обов'язково опубліковані у журналах, що входять у базу Scopus і Web of Science. Написання таких статей дещо відрізняється від типових у нашій країні, крім того, проміжок часу від моменту подачі до моменту виходу досить тривалий, – говорить вона.

Зокрема, проблема полягає в тому, що витрачені ресурси не покриваються заробітною платою.

До теми Шанують в усьому світі: найважливіші досягнення української авіації

Наукові знання можуть принести прибуток, якщо їх правильно загорнути у бізнесову складову

Андрій Музиченко
25 років, науковець
переможець конкурсу NASA Space Apps Challenge
талант-менеджер програми Yangel Bing Bang Державного космічного агентства України
нині працює у бізнесі

На думку науковця, потрібно залучати більше викладачів, які цікавляться трендами. "Скажу чесно, я провчився тільки один курс на стаціонарі, а потім я перейшов на заочну форму, бо зрозумів, що стаціонар дає менше знань, ніж я отримую, працюючи й цікавлячись деякими напрямками", – пояснює він.

Андрій Музиченко / Фото kfund-media.com

У бізнесу є чіткі плани й чітке розуміння ситуації. Він більш рухливий і дає чітке розуміння того, яким має бути результат. 

В нас не стоїть питання створити свій Space X в Україні, в нас стоїть питання знайти людей, котрі мають розуміння в цій сфері і бажання розвиватися в ній,
– говорить науковець.