Інженери не просто розробили проєкт, вони створили повномасштабні робочі прототипи свого винаходу. Проте жоден з них так і не втілився у життя.

Монорейковий гіроскоп

Своєрідним був монорейковий гіроскоп. Він не лише балансував під час руху, а й залишався у вертикальному положенні навіть стоячи на місці. А коли до нього приклали бокову силу, замість того, щоб перекинутися, машина, мов таємнича істота, відштовхнула свого нападника. Ба більше, кожного разу на поворотах замість того, щоб нахилятися назовні, як це можна було очікувати, гіроскоп рухався всередину.


Прототип монорейкового гіроскопа / Фото Аmusing Рlanet

Джерелом енергії гіроскопа були два маховики, які оберталися зустрічно. Їх встановили на шасі вагона по обидва боки центральної осі. Рухаючись за допомогою електричних двигунів, ці подвійні маховики забезпечували стійкість гіроскопа, протистоячи будь-яким силам, які намагалися його повалити.

Монорейка дозволяла машині рухатись на більш крутих поворотах, які не були властиві звичайній залізниці. Крім того, для гіроскопічної системи потрібна була лише одна рейка, що призвело б до зниження витрат на будівництво та обслуговування.

Монорейковий гіроскоп Бреннана

Перший патент на монорейкові гіроскопи подав ірландсько-австралійський інженер Луї Філіп Бреннан у 1903 році. Невелику робочу модель свого винаходу він продемонстрував армії, яка настільки їх вразила, що армійська рада рекомендувала надати йому 10 000 фунтів стерлінгів для розробки повнорозмірного транспортного засобу. Однак фінансовий департамент наклав на це вето. Та все ж за допомогою армії Бреннан зумів зібрати 2000 фунтів стерлінгів з різних джерел.


Гіроскоп Бреннана / Фото Аmusing Рlanet

За ці гроші він випустив більшу модель розміром майже 2 на 0,5 метра. Звичайний газовий трубопровід на задньому дворі будинку Бреннана став випробувальним треком. Щоб продемонструвати, наскільки ефективно його винахід подолає вигини та схили, він навмисно зробив колію кривою з гострими кутами. Частково вона була зроблена з мотузки та дроту.


Бреннан і його винахід / Фото Аmusing Рlanet

Під час показу в 1907 році Бреннан посадив свою доньку в гіроскоп, який без коливань і перекидань проїхав увесь шлях туди і назад. Це був фурор!


Бреннан посадив доньку в гіроскоп / Фото Аmusing Рlanet

Ця демонстрація допомогла винахіднику отримати певне фінансування. За ці гроші він побудував 40-метрову машину, яка працювала на бензиновому двигуні.


Повнорозмірний гіроскоп Бреннана / Фото Аmusing Рlanet

Вперше вагон поїхав 15 жовтня 1909 року, перевозячи 32 людини навколо заводу. Вдруге Бреннан продемонстрував монорейковий гіроскоп у 1910 році на японсько-британській виставці в Лондоні.

Цього разу вагон перевозив 50 людей по круговій колії зі швидкістю 32 кілометри на годину. Серед пасажирів був Вінстон Черчилль, присутність якого допомогла Бреннану заручитися великою підтримкою для свого монорейкового проєкту. Але незважаючи на початковий ентузіазм, він так і не зміг залучити інвесторів. Зрештою Бреннан був змушений відмовитись від своєї мрії.


Демонстрація гіроскопа / Фото Аmusing Рlanet

Монорейка Шерля

  • Поки Бреннан був зайнятий випробуванням свого винаходу, німецький видавець та меценат Август Шерль оголосив про публічну демонстрацію ще однієї гіроскопічної монорейки, яку він розробив у Німеччині.
  • Монорейка Шерля також була повнорозмірним транспортним засобом, але меншим, ніж у Бреннана, довжиною лише у 5 метрів. Він розмістив 4-х пасажирів на 2-х поперечних сидіннях.
  • Справжніми винахідниками машини були Пол Фреліх та Еміль Фальке, а Шерль просто фінансував проєкт. Однак, коли він побачив, що машина не отримала значної фінансової підтримки, Шерль відмовився від цієї ідеї.


Монорейкова залізниця / Фото Аmusing Рlanet

Спадщина гіроскопів

Концепція гіроскопів знайшла застосування в багатьох сучасних машинах, наприклад, у літаках, підводних човнах та космічних телескопах. Однак її ніколи не використовували на залізниці.


Гроскоп, в якому сидить дитина / Фото Аmusing Рlanet

Після невдачі з гіроскопом Бреннан знайшов роботу в армії у відділі винаходів боєприпасів, де почав працювати над експериментальним вертольотом. Він отримав значну підтримку з повітряного міністерства, а також з британського міністерства боєприпасів. Проте під час демонстраційного польоту сталася аварія, що призвело до втрати фінансування.

Життя Бреннана закінчилося трагічно – у 1932 році він загинув у дорожньо-транспортній пригоді.