Сайту 24 каналу знайшов відповіді на ці питання.
Про що йдеться: пояснення Кабміну
Як пояснили в уряді, пріоритетом стратегії є стимулювання економічного розвитку регіонів. Йдеться про інвестування у проєкти регіонального розвитку, які передбачають створення умов для залучення інвестицій та додаткових робочих місць. Одне з ключових завдань державної регіональної політики – зменшення диспропорцій між регіонами.
Зосередяться, зокрема, на розвитку:
- територій Українських Карпат,
- узбережжя Чорного та Азовського морів,
- прикордонних регіонів,
- природно-заповідних територій,
- міських агломерацій,
- центри економічного зростання,
- сільські поселення у несприятливих умовах.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що стратегія передбачає європейські підходи до розвитку регіонів та визначає, як держава буде розвивати і підтримувати зокрема вищеназвані території.
Документ, у тому числі, покликаний сприяти забезпеченню всіх населених пунктів високошвидкісним інтернет-з’єднанням, а також – розвитку сфери надання публічних послуг та цифровій трансформації регіонів.
Цифровізація відкриває нові можливості у регіонах. Завдяки цьому ми зможемо підвищити якість життя громадян, зробити державні послуги доступними та зрозумілими, зробити Україну привабливою для інвестицій та підвищити цифрову грамотність населення у регіонах,
– пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
В цілому у стратегії зазначено понад 60 завдань цифрової трансформації. Найбільш пріоритетними є:
- підвищення рівня цифрової грамотності населення;
- забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного інтернету всіх населених пунктів (насамперед сільських та малих міст) та соціальних закладів;
- запровадження можливості отримання електронних послуг через смартфон;
- впровадження електронного документообігу;
- переведення пріоритетних публічних послуг в електронну форму.
Також у регіонах обіцяють забезпечити можливість звертатися за послугами сфери соціального захисту через онлайн-сервіси та впровадити систему електронних черг.
Деталі Уряд затвердив Держстратегію розвитку регіонів на 2021 – 2027 роки: що в пріоритетах
Стратегія, як зазначили в уряді, містить три цифрових KPI для моніторингу досягнення цілей:
- відсоток соціальних закладів, що мають фіксований широкосмуговий доступ до інтернету (до 2023 року: школи, заклади первинної та вторинної допомоги, ЦНАПи – 100%; інші заклади – 95%);
- охоплення територій області мобільними мережами 4G (до 2023 року – 90% населення);
- рівень цифрової грамотності населення (до 2023 року – 55%).
Варто додати, що у документі врахували формування нового адміністративно-територіального устрою України. Який, зокрема, передбачає укрупнення районів: замість 490, в Україні їх тепер буде 136 (з них 17 – на непідконтрольних Києву територіях Донбасу та Криму).
Фінансування відбуватиметься за рахунок державного бюджету, кредитних коштів МФО, зовнішніх та внутрішніх інвестицій й донорських коштів.
Що означає на практиці?
Експерт із адмінреформи, директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак у коментарі сайту 24 каналу пояснює: ідеться про державну регіональну політику, а не просто регіональну – передусім важливо це розрізняти.
Держава зацікавлена у тому, щоб розвивати певні напрямки. Скажімо, у степові регіони потрібно забезпечити доступність води. Це стосується багатьох областей, тому це – регіональна політика. Але вона реалізується державою через обласні і надалі вже районні державні адміністрації.
Стратегія передбачає європейські підходи до розвитку регіонів / Фото golos.com.ua
Тут також є елемент, який в іноземних країнах називається "інтервенція в в економічне життя" – є вільний ринок і він має розвиватися. Наприклад, хто вирішить питання комунікацій у Запоріжжі, де 20 років будується міст між двома берегами Дніпра? Держава. Для цілей бізнесу. Хоча сам проєкт – не державний, а державно-регіональний. Тому там беруть участь і облрада, і саме місто Запоріжжя – у кожного є свій інтерес. А держава вже "банкує".
З переваг – тут все зроблене за структурою, за якою працює Євросоюз. І це уже породжує певну надію,
– зазначив експерт.
Він додав, що політика держави у реалізації стратегії повинна бути забезпечена повним комплексом інструментів:
- конкретне адміністрування (на місцях поставлені люди, які знають, що їм робити);
- координація (на місцях поставлені люди, які можуть звести усіх докупи);
- контроль;
- моніторинг;
- звітність;
- планомірне фінансування.
Якщо не буде цього всього комплексу, тобто хоч одна ланка непрацююча – нічого не вийде.
Чому саме 7 років?
Юрій Ганущак зазначає, що тут наразі не стоїть питання, чи реально все втілити за 7 років. Вказується на те, що взагалі планування має здійснюватися за європейськими правилами, а вони передбачають саме семирічний цикл державної стратегії розвитку.
Цей термін, як правило, розбивається на три частини: проєкти, які зазвичай є трирічними (два рази по 3 роки) і останній рік – підведення підсумків і планування на наступні 7 років. На рівні фінансування все розраховується одразу на 7 років. Але у бюджетному плані це виглядає так: сплановані 3 роки, прогнозовані 7, призначення – 1 рік.
Тобто для проведення тендеру все прораховується на три роки наперед, але з вказівкою, що фінансування буде порічно. Тому що тільки річне бюджетування вказує абсолютно конкретні цифри.
До теми Уряд представив 10 ініціатив для відновлення економіки України: деталі
У Кабміні зазначили, що у цьому випадку стратегію будуть реалізовувати у два етапи: перший 2021 – 2023 роки та другий 2024 – 2027 роки.
Як це вплине на рівень корупції у регіонах?
Чітке розмежування різних джерел фінансування тих чи інших проєктів у кількох напрямках – це вже є антикорупційний елемент.
Взагалі, за словами експерта, щоб зменшився рівень корупції, найважливіше – чітко розписані процедури. Тому що корупція виникає там, де є дискреція (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд). Коли, наприклад, правоохоронні органи "спіймали" на чомусь людину і починають трактувати. І тоді вже питання стоїть, у кого кращий хист до трактування.
Що з тимчасово окупованими територіями?
У рамках стратегії передбачено низку завдань і для відновлення та розбудови територій Донбасу, що постраждали під час війни. Юрій Ганущак зазначає: це варто розглядати в контексті усього, що робиться комплексно по Україні. Оскільки йдеться про українські території, то усі документи та впровадження повинні поширюватися і на них. Далі – уже план реалізації.
На рівні самої стратегії зобов'язані передбачати всі абсолютно території України. Але, на рівні плану заходів, у терміних пишеться: після деокупації.