Сьогодні, 15 травня, відзначають День науки в Україні. Ми пропонуємо до вашої уваги топ-7 проривів, авторами яких є розумні, талановиті й небайдужі українці.

До теми Фанат хімії з Канади зробив дерево прозорим, використовуючи формули наукової статті

Потужні відкриття української науки

1. Струменевий скальпель

У 2012 році українські науковці винайшли новітнє рішення – рідинний струменевий скальпель. Його створила група вчених під керівництвом професора Віктора Бочарова. Так, зі скальпеля під великим тиском б'є тонкий струмінь води, що дозволяє різати людську тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини. Вперше інновацію застосували в Київській міській клінічній лікарні № 1 під час складних операцій.

2. Метод виявлення пожеж

Наші співвітчизники є авторами методики геокодування даних із супутників щодо викидів тепла та виявлення лісових та інших потенційно небезпечних пожеж. Рішення представили науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України. Воно є випробуваним, ефективним і застосовується фахівцями Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

3. Корабельна система управління стрільбою Stilet

ДП Науково-дослідний інститут "Квант" розробив новітню корабельну радіолокаційно-оптичну систему управління стрільбою під назвою Stilet. Це сучасна, перспективна та гнучка система супроводу й управління вогнем артилерійської установки. Новітній комплекс легко інтегрується з корабельними системами управління, зокрема з АСБУ – автоматизованою системою бойового управління.

4. Новий український радіотелескоп РТ-32

Наприкінці 2020 року в Україні ввели в експлуатацію новий радіотелескоп РТ-32, який відкриває нові можливості вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації. Радіотелескоп сантиметрового діапазону довжин хвиль РТ-32 на базі 32-метрової антени МАRK-4В встановили у Золочеві. Ключова особливість пристрою полягає у його багатодіапазонності та багатоканальності.

Частотно-селективний телескоп пристрій дозволяє одночасно проводити спостереження в різних частотних смугах, спостерігати декілька мазерних ліній, досліджувати одночасні зміни в спектрах. Такими можливостями не володіє жоден інший окремий телескоп у світі.

5. Універсальний антисептик на основі срібла

Фахівці Інституту фізики НАН України представили новітню технологію виготовлення антисептичного засобу. В основі речовини лежить металводополімерний нанокомпозит, який має широкий спектр властивостей. За словами вчених, невеликі частинки срібла діють як антисептик, вбиваючи різні види одноклітинних мікроорганізмів.

Головні можливості засобу:

  • лікування ран та опіків;
  • захист від бактерій, інфекцій та вірусів, зокрема й від COVID-19.

Засіб вже продемонстрував свою ефективність та отримав державну сертифікацію.

6. Українські голограми

Повертаючись до першоджерела, саме український науковець Юрій Денисюк був першим у світі, хто створив голограму, яку можна побачити неозброєним оком. Це сталося ще у 1962 році. Сьогодні на світовій арені Україну представляє спеціальне підприємство "Голографія". Наразі це одна з провідних світових компаній, яка займається розробкою найсучасніших методів голографічного захисту – акцизних марок, цінних паперів, банківських карток тощо.

7. Системи для діагностування COVID-19

Новітні тест-системи для діагностування коронавірусу розробили в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України. Це авторська розробка українських вчених, які отримала завдання від РНБО у січні 2020 року. Фахівці створили першу партію з 1 000 систем власним коштом та розподілили їх між лікарнями України.