Спільне технологічне та відповідальне майбутнє: Global Technology Governance Summit 2021

З цією метою 6–7 квітня 40 урядів та 150 компаній світу зібралися онлайн на першому Глобальному саміті з питань управління технологіями (Global Technology Governance Summit – GTGS), організованому Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) та урядом Японії.

Варте уваги Davos Agenda 2021: п'ять інсайтів від ДТЕК

Як зазначив Джеремі Юрґенс, виконавчий директор ВЕФ, метою дебютного GTGS стала необхідність створення спільного нейтрального простору для обговорення та вирішення питань щодо впровадження технологій 4-ої промислової революції (4IR) та технологій наступного покоління (frontier technologies) для поліпшення життя та реагування на глобальні виклики: "Сучасні лідери можуть масштабувати не лише технології, але й відповідальний підхід до життя в епоху цифрових технологій".

У 2020 році ДТЕК розпочав реалізацію власної довгострокової стратегії, що заснована на глобальних трендах декарбонізації, децентралізації, цифровізації та відповідає принципам ESG (Environmental, Social, Governance).

"Компанія усвідомлює, що для розвитку, трансформації та руху в майбутнє — треба дивитися глобально, що вимагає нового мислення та стратегій. ДТЕК через програму MODUS розпочав масштабну цифрову трансформацію всіх адміністративних, виробничих та сервісних напрямків діяльності бізнесу, а від початку 2021 року ми стартували з новою стратегією ІТ, адже інформаційні технології є незамінним партнером для бізнесу у створенні нових цінностей у цифровій економіці", – говорить директор з ІТ ДТЕК Дмитро Осика, який взяв участь в GTGS 2021.

Дмитро Осика / Фото ДТЕК

Директор з ІТ також поділився основними хайлайтами з сесій саміту, присвячених впровадженню технологій та глобальним челенджам нового цифрового майбутнього.

Майбутнє поєднаного світу

Build connected future for all (збудувати взаємопов’язане та з доступом до інтернету майбутнє для всіх) – таке завдання постає перед світом в перспективі найближчих років. На GTGS представили дорожню карту для побудови такого взаємопов'язаного майбутнього, яке має принести користь усім.

Дорожня карта та глобальний план дій в рамках ініціативи ВЕФ Future of the Connected World (Майбутнє з'єднаного світу) спрямовані на об'єднання та мобілізацію міжнародної спільноти в п'яти напрямках для вдосконалення управління Інтернетом речей та супутніми технологіями.

Мова про:

1. Підвищення рівня громадської освіти та розуміння підключених (connected) пристроїв, зокрема й про обов'язки виробників технологій, продавців, покупців та користувачів.
2. Покращення безпеки – полегшення та стимулювання прийняття політики, стандартів та найкращих практик кібербезпеки.
3. Сприяння позитивному впливу – підвищення обізнаності про позитивні та негативні наслідки підключених пристроїв.
4. Боротьба з несправедливістю – прискорення впровадження підключених пристроїв та систем серед малих підприємств чи на підприємствах з недостатніми ресурсами.
5. Посилення співпраці та обміну інформацією в екосистемі IoT.

Frontier Technologies

Впровадження технологій наступного покоління буде важливим у всіх секторах. Вони здатні покращити ланцюги поставок, дозволити глобальну кастомізацію та відкрити нові шляхи для економіки замкненого циклу, мінімізувати екологічну шкоду та сповільнити кліматичні зміни. Наприклад, Японія вже оголосила, що до 2050 року стане вуглецево-нейтральною, і цей перехід є ключовим для підготовки країни до змін, необхідних у промисловості та інноваціях. До речі, досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року є також метою ДТЕК.

Сербія, яка від 1 червня 2017 року впровадила електронний уряд, зазначила, що за цей період вдалося заощадити 180 мільйонів аркушів паперів формату А4. Це 900 тонн паперу, 18 тисяч дерев, понад 76 мільйонів літрів води та понад 6000 МВт-год електроенергії.

За рік у новій цифровій "нормі", спричиненій пандемією, та завдяки 4-ій промисловій революції – з'являється новий взаємозв'язок між технологіями та геополітикою. Штучний інтелект, блокчейн та можливості 5G швидко стають факторами глобальної конкуренції. Ці розробки ведуть до необхідності застосування глобальних норм і протоколів для отримання переваг та зменшення ризиків від цих нових технологій.

Значення технологій наступного покоління є високим. Лише 5G, за прогнозами, може генерувати цінностей на 13 трильйонів у глобальній економіці та створити 22 мільйона робочих місць вже до 2035 року, технології штучного інтелекту – і того більш як 15 трильйонів доларів до 2030 року. Китай і США говорять про великі інвестиції в ці сфери, що вказує на значну геостратегічну роль, яку ці технології будуть відігравати найближчим часом.

Демократіям потрібен обмін даними, загальні стандарти, технологічна інфраструктура

"Технологія – це підлога, а не стеля". Тобто впровадження технологій має стати опорою для надбудови кращого світу, а не пунктом призначення.

Пандемія COVID-19 спричинила економічні та соціальні зриви у всьому світі. Оскільки люди та бізнес зосереджуються на відновленні, уряди повинні забезпечити, щоб інновації, які сприятимуть економічному зростанню та вирішуватимуть найбільш актуальні соціальні та екологічні проблеми у світі, не стримувались застарілими нормативними актами.

Наразі дані є одним з найцінніших активів, що існує. Збір та використання даних державними та приватними структурами впливає на прийняття рішень, права людини, групові дії та соціальну згуртованість. Виробництво, використання та контроль даних будуть важливим фактором, що визначатиме майбутню економіку. Дані стосуються не лише суверенітету індивіда, це питання спільноти та загального блага. Багато видів цінних даних легко отримати, передавати та використовувати для впливу на населення.

Дані повинні бути захищеними, інакше не буде довіри до державних установ. Уряди мусять працювати для забезпечення проведення державної політики на основі довіри та безпеки, щоб побудувати та підтримувати цю нову цифрову інфраструктуру.

При цьому комунікація залишається найважливішим фактором глобалізації. Але інструменти для комунікації насамперед надаються приватними технологічними гігантами, які, з одного боку, навряд чи підзвітні державам, в яких вони працюють, а з іншого боку, мають національне коріння і можуть розглядатися як канали зовнішнього впливу.

Мережа центру C4IR (Центр 4-ої промислової революції) підтримала Agile Nations, глобальну ініціативу, яка дозволить уряду, бізнесу та громадянському суспільству ділитися рішеннями та ідеями щодо інноваційного управління. На саміті підтримали ініціативу Agile50, визнавши роль експертів та керівників підприємств у стимулюванні agility в урядах світу. Хартія Agile Nations (гнучких націй) визначає прихильність країн до створення регуляторного середовища, де можуть процвітати нові ідеї. Угода відкриває шлях для цих країн до співпраці, допомагаючи новаторам орієнтуватися в правилах кожної країни, перевіряти нові ідеї з регуляторами та масштабувати їх на ринках (наразі мова про 7 країн). Пріоритетні напрямки співпраці включають зелену економіку, мобільність, роботу з даними, фінансові та професійні послуги, а також медичну діагностику та лікування.

Цифровий перехід. Перспектива бізнесу

Цифровий та аналоговий світи сьогодні тісні, які ніколи, й взаємна інтеграція буде продовжуватися. Кожна галузь в нових реаліях мусить ставати, з одного боку, більш технологічною, з іншого, бізнесу доведеться знаходити нові шляхи для спільного зростання, обміну ідеями та співпраці. Для цифрового переходу (Digital Transition) насамперед потрібне створення екосистеми цифрової економіки.

Спектр впливу "цифри" набагато ширший за нарощування темпів економічного зростання через оптимізацію діяльності та створення нових продуктів і сервісів. Існує також і культурний феномен, пов'язаний з цифровим переходом. Цифрова культура – це нова і складна концепція, де мова про злиття технологій, медіа та традиційних форм взаємодії людей один з одним, формування нових комунікаційних правил.

Цифрові технології дають нові можливості, але так само і змушують нас змінювати наше традиційне розуміння культури й змінюватися самим. За 5 років на глобальний ринок праці вийде понад 1 мільярд представників так званих digital native, тобто людей, які народилися в епоху цифрової революції. Тож державам та бізнесу треба працювати з поколінням, що мислить інакше за попередні, також надавати їм можливості для самореалізації, створювати сприятливі для цього умови.

В ДТЕК так само це усвідомлюють, тому стартували з DX Program спільно з Academy DTEK, що вчить працівників базовому розумінню цифрових технологій та трансформації.

Четверта промислова революція стосується швидкості, а не розміру: розмір може стати інгібітором, та бізнес, особливо традиційний, повинен впроваджувати інновації та адаптуватися, щоб стати швидшим. При цьому мова не про "сліпе впровадження" технологій заради самого лише впровадження. В ДНК сучасної компанії має бути й відповідальність за їх впровадження.

Попри всі успіхи, світ тільки починає своє життя в цифрових реаліях, однак те, яка "база" буде закладена зараз залежить, яким буде наш досвід та майбутнє життя разом з технологіями та один одним.