Склали мапу 400 тисяч зірок: дивовижна історія жінок, які так і не отримали визнання

Жінки фактично виконували роботу калькулятора. Для них діяли певні обмеження, зокрема, небагатьом працівницям було дозволено користуватися телескопом. Цей факт значною мірою перешкодив їхньому подальшому розвитку в теоретичній роботі.

До теми Телескоп Gaia знайшов поблизу скупчення Гіад два приливних хвости

Серед цих жінок були Вільяміна Флемінг, Енні Джамп Кеннон, Генрієтта Свон Лівітт, Флоренція Кушман та Антонія Каетана Морі. В історію вони увійшли під назвою Гарвардські комп'ютери.

Про Гарвардські комп'ютери

Випускники Гарварда та колишній професор Массачусетського технологічного інституту Едвард Чарльз Пікерінг були прийняті на роботу професором астрономії та директором обсерваторії Гарвардського коледжу в 1876 році. Пікерінг займався вивченням фотометрії – вимірювання яскравості зірок та інших космічних об'єктів. Яскравість зірки може пролити світло на її розмір, склад, температуру, відстань тощо.

Едвард Чарльз Пікерінг / Фото Wikimedia Commons

Не можна стверджувати, що він вважав роботу в астрономічних обсерваторіях підходящою для жінок. Скоріше його рішенню посприяло кілька факторів. Серед них було й те, що чоловікам платили набагато більше, ніж жінкам, тож він міг найняти більше персоналу з тим самим бюджетом. Це було актуально в той час, коли кількість астрономічних даних перевершувало можливості обсерваторій обробляти їх.

Хоча частина жіночого персоналу Пікерінга мали необхідну освіту за напрямом астрономії, їхня заробітна плата відповідала рівню некваліфікованих працівників. Зазвичай вони заробляли від 25 до 50 центів на годину. Це більше, ніж заводський працівник, але менше, ніж канцелярський.

Жінкам часто доручали вимірювати яскравість, положення та колір зірок. Часом їм пропонували безкоштовно працювати в обсерваторії, щоб набути необхідного досвіду в галузі, куди було важко потрапити.

Помітні Гарвардські комп’ютери

Вільяміна Флемінг

Пікерінг знайшов талант до числа у служниці, недавньої шотландської іммігрантки та матері, чоловік якої кинув її. Вільяміна Флемінг була вчителькою у Шотландії, але щоб вижити в Бостоні, взяла роботу по господарству.

Вільяміна Флемінг​ / Фото Wikimedia Commons

У 1881 році Флемінг приєдналася до Гарвардського Комп'ютера. Вона швидко перейняла досвід від інших жінок. До 1885 року Флемінг відповідала за команду, працюючи разом з Пікерінгом над розробкою знаменитого Каталогу зірок Генрі Дрейпера, в якому перелічено тисячі зірок, каталогізованих за їхнім спектром.

Її кар’єра в обсерваторії тривала приблизно 30 років. Серед її численних відкриттів була туманність Кінська Голова, перший білий карлик і понад 310 змінних зірок. Робота Флемінг була підпорядкована Пікерінгу до початку ХХ століття, коли нарешті їй дали деяку заслугу в астрономічних колах.

Антонія Морі

Серед інших жінок, які працювали в обсерваторії, була Антонія Морі, племінниця астронома Генрі Дрейпера. Випускниця 1887 року Коледжу Вассар приєдналася до Гарвардського комп’ютера і почала аналізувати дані, пов'язані зі спектроскопічними бінарними файлами або подвійними зірками. Вона відкрила Beta Aurigae – подвійну зіркову систему. Вона також створила свою власну систему класифікації зірок, яка була більш детальною, ніж система Пікерінга, і яка врешті-решт була прийнята в модифікованій формі Міжнародним астрономічним союзом.

На жаль, робота Морі щодо обчислення орбіт та періодів спектроскопічних двійкових файлів була згадана лише в одному короткому рядку в монументальній статті Пікерінга.

Антонія Морі​​ / Фото Wikimedia Commons

Генрієтта Свон Лівітт

Товариш по роботі з комп’ютером Генрієтта Суон Лівітт розпочала навчання в Оберлінському коледжі, але вона перейшла до Редкліффа перед тим, як закінчити університет у 1892 році. Після закінчення школи вона почала працювати в обсерваторії. До 1898 року Лівітт стала куратором астрономічних фотографій, технічно працюючи в університеті. Вона вивчала Малу і Велику Магелланові хмари, а також змінні зірки, публікуючи більшу частину своїх робіт від свого імені.

Опублікована робота Лівітта в 1910-х роках призвела до того, що називається Законом Левітта. Вона виявила взаємозв'язок періоду і світності для цефеїд – змінних зірок з регулярним циклом яскравості. Ці відносини були революційними, оскільки забезпечували метрику, за допомогою якої можна було виміряти відстань до далеких галактик. Її робота була побудована Ейнаром Герцшпрунгом і, зрештою, дозволила Едвіну Хабблю продовжувати своє новаторське дослідження Всесвіту.

Цікаво Американський мільярдер представив команду для експедиції в космос, яку сам оплатив

Енні Джамп Кеннон

Енні Джамп Кеннон приєдналася до Гарвардського Комп'ютера в 1896 році. Зі ступенем бакалавра з фізики в Коледжі Уеллслі вона потрапила в Гавард, щоб здобути аспірантуру. Кеннон допомогла Пікерінгу створити Гарвардську класифікаційну схему для зірок.

За свою довгу кар'єру вона класифікувала понад 350 000 зоряних тіл і вийшла на пенсію у 1940 році. Кеннон стала першою жінкою, яка коли-небудь отримала почесний ступінь доктора наук в Оксфордському університеті.

Едвард Чарльз Пікерінг з Гарвардськими комп’ютерами в 1913 році в обсерваторії Гарвардського коледжу / Фото Wikimedia Commons